Ніхто не може сказати, що рухає Господом, бо невідомі шляхи Господні. Можливо, те, що ми називаємо злом, насправді добро, а те, що ми називаємо добром, - зло. Нам не треба знати про діла Господні. Ми все, що існує, маємо приймати з покорою, бо безмежна сила Господня.
Бог Дияволу:«Цікаво, чи здогадуються люди про те, що їхнє життя – лише частина нашої гри?»
Я не дуже вірю в долю. Я більше вірю в те, що існує Творець, Господь Бог, і треба робити все, щоб сподобатися йому. На більше я не претендую.
— Я часто думав про цю історію в райському саду, — сказав Форд.
— Про яку історію?
— Ну, як же. Райський сад. Дерево. Яблуко. Пам'ятаєш?
- Звісно.
- Ваш бог помістив посеред саду яблуню і сказав: "Робіть, хлопці, що хочете, але яблук не їжте". Стало їм дуже цікаво, з'їли вони яблуко, а бог вискочив з-за куща:«Ага! Попалися!». Але якби вони й не з'їли яблуко, їм би все одно невдоволено.
- Чому це?
— Маючи справу з типом, який любить залишати на тротуарі цеглу, прикриту капелюхом, треба усвідомлювати – такі не зупиняться на півдорозі. Вони свого доб'ються.
На виправдання диявола слід сказати, що досі ми вислуховували лише один бік: усі священні книги написані Богом.
Визволи нас Господь від тих, хто думає, що виконує Його волю!
Якщо Бог створив весь всесвіт, значить і пекло теж. Навіщо він знадобився такому доброму і всепрощаючому Господу?
До речі, не дуже тішся з приводу цих реліквій. Уламків хреста я перебачив дуже багато і в різних церквах. Якщо всі вони справжні, значить, нашого Господа терзали не на двох схрещених колодах, а на цілому паркані...
Те, що я називаю генератором історичних подій, не проглядається у самих подіях — так само як у діяннях богів не вгадуються їхні наміри. Як кажуть, несповідні шляхи Господні.