Свобода і відповідальність — дві сторони однієї й тієї монети, без другої немає першої. Але раб за визначенням безвідповідальний, за нього відповідає господар. Для раба існує воля — що хочу, те й ворочу — не має нічого спільного зі свободою.
Найбільше на світі мені хочеться стати безвідповідальним недоумком, якими є багато моїх друзів. Але коли я думаю про наслідки такої поведінки, я розумію, що навряд чи можу собі це дозволити.
Успіх зробив нас гордовитими. Ми не хочемо відповідати за наші помилки.
Уряд як немовля: жахливий апетит на одному кінці і повна безвідповідальність на іншому.
Відповідальні особи, зазвичай, люблять бути безвідповідальними.
Відповідальність – дивна штука. З одного боку ми її боїмося, а з іншого боку саме завдяки їй завойовуємо повагу, стаємо ближчими один до одного. А здійснюючи безвідповідальні вчинки, робимо правильні висновки... або не робимо.
Десь наприкінці 20-х років один із членів Верховного суду Сполучених штатів Америки висловився приблизно так: людина не має права кричати«Пожежа!» у вбитому кінотеатрі тільки тому, що він хоче кричати«Пожежа!». Це обмеження свободи слова? Так. Це обмеження називається відповідальність. І взагалі, свобода пов'язана насамперед із відповідальністю. Найбезвідповідальніша людина є найневільнішою. Це раб. У раба немає відповідальності. Відповідальність у його хазяїна. Сам раб нічого не вирішує. Найвільніша людина- Найвідповідальніший. Він відповідає за те, що робить і за те, що він говорить. У цьому сенсі мають бути рамки. Але лише у цьому сенсі.
Я бачив, як американських солдатів убивали моєю зброєю, яка створювалася, щоб служити ним...
Я зрозумів, що став додатком системи, що процвітає у своїй безвідповідальності.
Я — ніби прозрів! Я зрозумів, що можу запропонувати світові щось більше, ніж те, що може його підірвати!
Хто ненадійний в одному, той ненадійний у всьому. Ні разу не зустрічав винятку.
Я відчуваю що віддав усю душу людині, для якої вона — те саме, що квітка в петлиці, прикраса, якою вона буде тішити свою марнославство лише один день.