- Збирайся!
— Я просив зводити мене до бару для геїв? Зараз? Або раніше?
— Це ковбойський бар! Пішли! Відмутузімо старих ковбоїв... або трахнемо... Якщо це усуне твої комплекси.
— Я думав, що ти в цій справі ас. Ти весь час кажеш, що ходиш у бари, знайомишся з жінками.
— Так, я так весь час і роблю.
— Ми тут весь вечір і найдовша розмова з жінкою в тебе була, коли зателефонувала твоя мама.
Ти глянь, вівторок, а в барі нікого. Знаєш, де вся молодь? Вдома дивиться відео про якихось ідіотів на YouTube. Раніше ми приходили сюди і були ідіотами!
— Нам не вистачало тебе у таверні. Персиваль зламав серу Бреннісу зап'ястя.
- Весело було.
- Сер Бренніс не особливо.
- МЕРЛІН!
— Позбався його.
— Гаюсе, не бачив мого нікчемного слугу?
— Боюся, ні.
- Точно?
— Може, він у таверні?
— Таверна, звісно... Ну, він у мене потанцює! [Артур іде]
— Навіщо про таверну?
— сказав перше, що спало на думку.
— Наступного разу говори друге.
Бренді - підходящий напій для безмовності: можна вбити час, нечутно похитуючи келих, розглядаючи на світло, вдихаючи аромат.
- Де Мерлін?
— Вирушив на пошуки агремонії. Славне, але боязке рослина, його складно знайти, робота на весь день.
- Весь день!?
— Вона безцінна, мілорде. Добре як для печінки, так і для селезінки.
- Він у таверні, я вгадав?
- Ні, сир.
— Гаразд, коли він прочистить печінку з селезінкою, передай йому, що за годину він має бути в моїх покоях. Тверезий!
— Кохання зла, полюбиш і упираю...
— Я Моллі, я просто нервуюсь. Вперше знайомлюсь по інтернету.
— Жартуєш. А я скрізь сиджу, у тиндері, однотрахні, у перепихоні, скрізь. Але, сподіваюся, що після сьогодні я видалю всі облікові записи.
— Хочеш потрахатись у поштовху? Скажи, що любиш мене...
— Ах ти, похабна смурфілка. Я хочу мине...
- May I have fifty grams of cognac, please?
— Може, одразу стольничок?
Ніде не можна так добре повеселитися, як у пабі. Якщо у вас ніколи не було цих нападів сміху, коли ви сидите за стійкою і бита година без зупинки регочете, як гієна, то вам, звичайно, цього не зрозуміти.