Іноді мені здається, що кожна людина говорить власною мовою, що складається з її власних ярликів і банальностей, і домовитися між собою люди не в змозі, навіть якщо вони дуже захочуть.

Якщо я банальний, значить, вселюдський... Треба втекти від оригінальності, триматися вічних сюжетів... Набридли інтерпретації... Навчаюся щирості...

Це суто жіноча проблема — малювати в уяві і через це бачити насправді образ, який не має нічого спільного зі справжнім життям. Все набагато банальніше, ніж ми того хотіли б.

Яке слово, яка банальність, яке зауваження, кинуті ним, довели Пітера до такого? Яке слово, яка банальність, яке зауваження могли б його зупинити?

Усі історії банальні, — заперечила я, — поки вони не трапляються особисто з тобою.

Навіть у найбанальніших речах завжди є зерно істини.

Легко пережити те, чого очікуєш і чого давно звик.
Тільки коли в твоє життя приходить несподіване, воно  стає цікавим.

Ви щоразу по-новому банальні.

—«Я зазирнув у вічі смерті — і все змінилося». Як це банально!
— Банально — коли життя раптом набуває сенсу. А я дав собі клятву стати роздовбаним. Все моє життя пройшло в працях, турботах і пошуках її сенсу, тому саме час для егоїзму, пофігізму і низовинних радостей.

Це так банально, що цілком зійде за глибоку та оригінальну думку!