Мій прадід каже:«Маю бажання купити будинок, але не маю можливості. Маю можливість купити козу, але не маю бажання». Тож вип'ємо за те, щоб наші бажання завжди збігалися з нашими можливостями!

Існують дві істини – про страждання та виникнення страждання. Головна причина страждань – у невгамовності людських бажань. Однак ці бажання не ведуть до щастя. Вони або нездійсненні, і це приносить смуток або виконуються, і тоді ми переконуємося в ефемерності свого щастя, а страх втрати позбавляє його сенсу. Але ми продовжуємо бажати знову і знову, і саме ця ненаситна спрага штовхає нас від однієї низки страждань до іншої.

Людям хотілося б усе зберегти: і троянди, і сніг.

— Мені нема чого бажати.
- Бідолаха!
— Ніяка я не бідолаха! Я щаслива.

Коли я дуже пристрасно чогось чекаю, коли моя уява заздалегідь прикрашає майбутню подію понад будь-яку міру, врешті-решт виходить вічно одне й те саме: настає довгоочікувана мить – і я тікаю геть.

- Послухай, Джино, я зроблю все що завгодно. Що ти хочеш?
— Я хочу повернути своє життя назад, — сказала вона. - Ось і все, Гаррі. Я хочу повернути своє життя.
У її вустах це прозвучало як«прощай».

У Китаї жила людина, якій подобалися дракони, і весь його одяг та обстановка в будинку були прикрашені їхніми зображеннями. Про його захоплення стало відомо цареві драконів, і одного прекрасного дня перед вікном цієї людини з'явився справжній дракон. Кажуть, що людина ця померла від страху.

Якщо боги хочуть покарати людину, вони виконують її бажання. Інший варіант:
Коли боги хочуть покарати нас, вони відповідають на наші молитви.

— У кожному з нас дві половинки: одна рветься до нового, друга береже колишнє і рада повернутись до нього. Ви знаєте це і знаєте, що повернення ніколи не досягає мети. — Але жаль залишається… як вінок на дорогій могилі.

Будь обережним у своїх бажаннях, адже невідомо, хто може їх почути. Або що.