Якби я міг перестати думати, мені стало б легше. Думки — ось від чого особливо нудно... Вони ще гірші, ніж тіло. Тягнуться, тягнеться без кінця, залишаючи якийсь дивний присмак.

Встав рано. Багато, багато думок, але всі розкидані. Ну і не треба. Молюся, молюся: допоможи мені. І не можу, не можу не бажати, не чекати з радістю смерті.