... ми пили шампанське, яке має властивість прати з пам'яті все, що не має відношення до миттєвості.

Я помітив, що скільки не п'ю
. Все одно виходжу із запою.
Я помітив, що нас було двоє.
Я ще постою на краю...

Краще виливати свій смуток перед картинами Делакруа, Рембрандта та Ван Гога, ніж перед чаркою горілки або в оточенні безсилої жалості та агресії.

У мене істерика, у Аркадія паніка.
Геннадія з нами не було... Це фактично,
А практично: він був з нами чисто фізично,
Біологічно, як тіло,
Яке нічого вже не могло
І тим більше не хотіло.

— Ну й ну, хтось повернувся після спроби втопити проблеми у спиртному.
- Я знаю відповідь: ми.
— Але ж їх не втопити, бо проблеми вміють плавати.
- Заморозимо їх у брилу льоду.
— І викупаємо цей лід у віскарику!

- Як ся маєш?
- Добре, а ти?
- Прекрасно.
— Келих вина. Найбільший!
- Віскі. Подвійний!

Попам дай синеньку, то вони й дияволові обідню відслужать.

Шампанське вранці п'ють або аристократи чи дегенерати.

— Ви не могли б додати до кави трохи віскі?
- 25, 50, 100...?
— А скільки потрібно, щоб зробити мене щасливою?

Коли людина напідпитку, замість одного предмета вона бачить дві. Коли він вкрай тверезий, він сприймає два явища як одне.