Між собою, зібравшись на схилі пагорба пропустити ковток-другий (або, у разі пані Ягг, ковток-дев'ятий), вони пліткують як сороки.

Всіх, незалежно від їх поглядів, мови і кольору шкіри об'єднувало одне: кожну ніч вони напивалися.

— А хто це такий? Що це за тип?
- Хто?
— Ну, цей, що напав на вас.
- А, Мітько! Та ні, він на мене не напав. Це на нього любов-нудьга напала. А взагалі, він хлопець гарний.
- Ну так. Хлопець гарний, горілка погана.

Всю землю пітьмою заволокло.
Але й без сонця нам ясно.
Пивний кухоль нам – місяць,
А сонце – чарочка вина.

Ех, майстерність не проп'єш!... Хоча спроби були...

Що таке вечірка? Це коли сорок людей збираються разом, щоб одночасно поговорити про себе. Людина, яка залишається після того, як випивка закінчилася, — господар.

— Чому похмілля триває в рази довше за вечірку?
- Так природа нагадує нам, що всьому є своя ціна.

— Коли я вип'ю, — каже Енді, — мене завжди тягне до ораторського мистецтва.
— Нема  нічого гіршого, — кажу я.

Я абсолютно не шкодую про те, що кинув пити. Коли ти п'єш, ти втрачаєш найголовнішу річ — ясність.

Зараз багато кричать про наркоманію в школі, і для цих криків насправді є всі підстави, але я досі вважаю, що алкоголь - ось найбільш вульгарний і небезпечний з усіх винаходжених наркотиків. І його не заборонено законом.