Своїм здоров'ям і довголіттям я завдячую тому, що жодного разу не доторкнувся ні до цигарки, ні до чарки, ні до жінки, поки мені не стукнуло десять.

Я вже готовий. Я боязкий.
Глянь на пляшок рати!
Я збираю пробки -
Душу мою затикати.

Вино заборонено, але є чотири«але»:
Дивлячись хто, з ким, коли й у міру п'є вино.
При дотриманні цих чотирьох умов
усім розсудливим вино дозволено.

Текіла змушує мене танцювати.

В молодості я взяв собі за правило не пити ні краплини до обіду. Тепер, коли я вже немолодий, я тримаюся правила не пити жодної краплі спиртного до сніданку.

Біль у склянці не тоне.

І щоразу, коли він прикладався до пляшки, не він пив із неї — вона  висмоктувала з нього життя.

І вони пішли вдвох, без жодного слова, зникли, як примари, самотні й відкинуті від усього, навіть від нашої жалості.
Том узяв рушник і почав знову загортати нерозкупорену пляшку віскі.
— Може, хтось таки вип'є? Джордан?... Нік?
Я мовчав. Він гукнув ще раз:
- Нік?
- Що?
— Може, вип'єш?
- Ні... Я зараз тільки згадав, що сьогодні день мого народження.

- Ще вискаря мені.
— Вибачте, це не моя справа, але ж ви за кермом.
- Я за стійкою бару.

Тепер я знаю, що означає бути п'яним: невиразне почуття ревущої доброзичливості, ясніше почуття виходу власної свідомості з тіла, коли воно ширяє, як телекамера в руках оператора, а потім — хвороба, блювання, головний біль.