Заради Батьківщини Шуренберг був готовий на все. Ключовими тут були слова«піти» та«на». Слова«лягти» та«під» були виключені з лексикону розвідника.

Давайте вип'ємо за нашу велику Батьківщину, яка то мордою б'є, то до нагород представляє.

Я не захоплююся всім, що бачу навколо себе; як літератора — мене дратують, як людину з забобонами — я ображений, — але присягаюсь честю, що нізащо на світі я не хотів би змінити батьківщину чи мати іншу історію, окрім історії наших предків, такою, якою нам бог її дав.

- Усьому є межа!
— І в любові до Батьківщини? Для мене меж немає!

Ти знаєш історію про біженців? Коли вони обрали шлях смутку та туги, то місце, в якому вони знаходять спокій і хочуть, щоб час зупинився, іммігранти називають своєю Батьківщиною.

У дитинстві в школі під час уроків історії я засинав: мені було нудно і не цікаво. Говорячи про ВВВ, вчитель звертався до числа, схем і показував карти зі стрілками. І тільки сьогодні я зрозумів, що за цим стояли справжні люди: хлопчики, дівчатка молодші за мене, які билися за Батьківщину, гинули за неї, за нас сьогоднішніх, за наше життя. Щороку 9 травня мати водила мене на парад. Мені подобалося, як блищать ордени. Мама купувала мені кульки. Усі посміхалися. Мама дарувала квіти. Я тільки не міг зрозуміти, чому це свято називали зі сльозами на очах. Тепер я все зрозумів - Батьківщина - одна, одна на всі часи.

Генріх мав покинути країну, в якій народився, де якби він був навіть злочинцем чи бранцем, його знали б і любили. Йому доведеться просити притулку і навіть хліба у Франції! Будь-яка милість чи немилість із боку французів була ганебною для Генріха – нащадка Едварда III, молота Франції.