Теоретично Язон завжди керувався принципом: людина сама коваль свого щастя. Але практично зробити зараз щось здавалося неможливим.«Не проґавити момент! Не пропустив – добре. Упустив – справи твої погані».

Річка, хоч і текла так повільно, все ж таки була в русі, і від цього виникало сумне почуття швидкоплинності життя. Все минає, і якщо залишає після себе слід, то який? Кітті здавалося, що всі вони, всі люди на землі, подібні до крапель води в цій річці, що безіменний потік усіх тягне до моря. Коли все так минуще і мізерно, чи варто людям, роздмухуючи дрібниці до розмірів важливих подій, так мучити себе та інших?

Культура … Говорячи про культуру, варто зауважити, що це не просто начитаність, знання текстів, фактів, картин, музичних творів тощо… Я знаю дуже багато начитаних людей, але таких мерзотників, не приведи Господи. І навпаки, скільки зустрів я, особливо коли знімався у фільмі«Голова», в селі темних старих — благородних, людяних, інтелігентних, якщо вкласти в це слово те поняття, що людина думає насамперед не про себе, а про тих, що стоять поруч, про інших. У них був і такт, і добро, хоча життя у них усіх склалося божевільне тяжке. Особливо після війни, коли у колгоспах все було зруйновано, розграбовано, спалено.
Говорячи«культура», я маю на увазі культуру не начитаності, не чутності музикою, не«набачаності» образотворчим мистецтвом – це все лише частина культури, якщо можна так висловитися, її надбудова, а власне культура, база її – це вміння жити, не заважаючи іншим, це вміння приносити користь, не вимагаючи злотих вінків. Це вміння своє життя прожити розумно, не покаравши нікого, не зіпсувавши нікому життя — ось що таке, мені здається, культура, особистісна основа культури. І, мабуть, ще підпорядкування традиціям, законам, вірі.

Я, звичайно, помру, хоч про це
говорити ще рано поки що,
але залишуся я все-таки світлом
на роки, а можливо, століття.

— Джоне, ви солдат. Вам потрібен час, щоб звикнути до громадянського життя, і записи в блозі про все, що з вами відбувається, дійсно допоможуть вам.
- А нічого не відбувається.

Як тільки людину перестає радувати живе, вона стає мертвою.

Які хвилини були найважливішими у твоєму житті, дізнаєшся, коли вже пізно.

- Будь-яка еліта - це мерзотно...
- Ну, вибач! Ось якби ти сказав:«будь -яка еліта, що володіє долями і життями інших людей, – це мерзотно», – ось тут я б з тобою погодився. А еліта в собі, еліта для себе – кому вона  заважає? Вона  дратує – до сказу, до шаленства! - це інша справа, але ж дратувати - це одна з її функцій... А повна рівність - це болото, застій. Спасибі треба сказати матінці-природі, що такого бути не може – повної рівності.

Життя дає лише один дубль, якщо він вийшов погано – з цим доводиться змиритися.

Легко пережити те, чого очікуєш і чого давно звик.
Тільки коли в твоє життя приходить несподіване, воно  стає цікавим.