... Будьте добрі, і нехай дитина Ваша зрозуміє, що Ви добрі (сам, без підказування), і нехай запам'ятає, що Ви були добрі, то повірте. Ви виконаєте перед ним ваш обов'язок на все його життя, тому що ви безпосередньо навчите його тому, що добро добре. І при цьому він все життя згадуватиме Ваш образ з великою повагою, а може, і з розчуленням. І якщо б Ви зробили багато і поганого, тобто, принаймні, легковажного, болючого і навіть смішного, то він безсумнівно вибачить Вам, чи рано, чи пізно, у спогаді про Вас усе Ваше погане заради хорошого, яке запам'ятає. Знайте також, що більше Ви для нього нічого і не можете зробити.

З жовтими квітами в руках вона  вийшла того дня, щоб я нарешті її знайшов, якби цього не сталося, вона  отруїлася б, тому що життя її порожнє.

Але щоб повернутися, треба спочатку прийти, а потім піти...

— Міссі, які твої плани після школи, якщо ти не збираєшся до коледжу?
— Не знаю... позависати з хлопцем, моделлю на кшталт стати, всяке таке... грати у групі з друзями.
— У мене тут звіти про твої оцінки за два місяці і знаєш, що тут? Два-два-два, два-два.
- Два-два... так.
- Це означає, що тобі все одно.
- Ну, ви геній. Я піду?
— Ти вузьколобе, огидне створіння. Хочеш правду? По перше. Ти не гратимеш у групі і моделлю ти теж не будеш, тому що в тебе немає  амбіцій. З твоїми знаннями ти потрапиш у вісімдесят відсотків контингенту, який оре за мінімальну зарплату. І ти будеш так орати до кінця свого трудового життя, поки тебе не замінить комп'ютер.
- Плювати.
- По-друге. Єдиний твій талант це дозволяти себе трахати. Твоє життя перетвориться на нескінченний кругообіг болю. І коли ти не зможеш більше терпіти... ні дня, ні години стане ще гірше. Набагато гірше. Я щодня приходжу на роботу і дивлюся як ви самі себе занурюєте у лайно! Легко нема про що не думати. Але на те, щоб щось хотіти потрібна сміливість! І характер! Але в тебе нічого цього немає! Пішла геть! Забирайся!

Відсікти минуле життя важче, ніж клацнути пальцями; навіть чим клацнути пальцями неіснуючої руки.

Вона ненавиділа своє життя не тому, що вона була поганою. Просто коли ти ненавидиш свій розум і тіло, важко насолоджуватися рештою.

Не треба гарно уявляти. Треба гарно робити. І більше куди – і простіше – треба гарно жити. Ти бачиш різницю?

Я якось чув анекдот. Чоловік приходить до лікаря, скаржиться на депресію, каже, життя грубе і жорстоке, що він почувається самотнім у загрозливому світі. Лікар пропонує простий рецепт - великий клоун Пальячі сьогодні в місті, сходіть, це вас підбадьорить. Чоловік вибухає сльозами. "Але лікар, - каже він, - я і є Пальячі".
Хороший анекдот. Усім сміятися.

Має рацію той, хто щирий.

Життя відразу перетворило мене з дитини на дорослу людину, позбавляючи юності.