Поїзди – чудові; я обожнюю їх, як і раніше. Подорожувати поїздом означає бачити природу, людей, міста та церкви, річки, – по суті це подорож життям.

Люди – канатоходці. Вони йдуть канатом і щомиті загрожують зірватися. Канат - їхній внутрішній стрижень. І коли вони зриваються, політ буває не завжди коротким, але завжди болючим.

В одну мить промайнуло перед очима все його життя. І тільки зараз він побачив, наскільки вона  в нього була короткою та сіренькою. І так йому стало прикро за своє життя і так йому стало шкода себе, що горло стиснули спазми і важкі, великі сльози покотилися брудним, зарослим обличчям.

У житті кожна хвилина таїть у собі диво та вічну юність.

Минуле померло, майбутнє не настало. Ти ж ідеш по вузькому гребеню сьогодення між прірвою минулого і прийдешнього, хилившись то в один бік, то в інший. Лезо бритви в порівнянні з цим гребенем видалося б широким проспектом. Це і є життя.

Життя будь -якої людини - дзеркальне відображення її уявлень про неї.

Ніщо не стимулює любов так, як коротка розлука. Що робить шлюбні узи  нестерпними? Занадто близькі стосунки, низинні турботи та буденність.

Тамріко, умій бути щасливою від того, що маєш, замість страждати від відсутності того, що в твоєму житті ще не сталося.

Майбутнє людини визначають його вчинки та поведінку. Те, ким ми станемо в наступному житті, залежить від нашої поведінки.

Очікування дива нікуди не зникає – зникає надія на те, що станеться диво. Іде віра в його можливість. Виникає образа на диво, заперечення його можливості. І здатність його помічати.