Незалежно від доріг, які ми вибираємо, наша суть приведе нас до кінця.

Я не люблю говорити про особисте життя. Коли ми говоримо про неї, вона  перестає бути особистою.

Пригоди такі ж великі, як саме життя.

Пам'ятай, що ніхто не знає, чи настане завтра. Живи зараз! Цієї секунди. Цієї миті!

Старимось, повніємо, опускаємось... Життя минає тьмяно, без вражень, без думок. Вдень нажива, а ввечері клуб, товариство картярів, алкоголіків, хрипунів, яких я терпіти не можу. Що хорошого?

Є кохання, яке заважає людині жити.

Конкретна мета спрощує життя.

Я хочу просто любити і бути коханим… адже це так природно! І так складно! Люди примудряються найбільшу насолоду життя перетворити на страждання.

Неможливо змінити своє життя, а самому залишитись колишнім.

Жага порядку – це бажання перетворити людський світ на світ неорганічний, де все налагоджено, все діє, підкоряючись надособистісному статуту. Жага порядки є водночас і жага смерті, бо життя – споконвічне порушення порядку. Або можна сказати інакше: спрага порядку є доброчесним приводом, за допомогою якого ненависть до людей прощає собі свої безчинства.