— Він сказав:«Найбільш імена наші будуть змиті, як — порох на могильних плитах змивається сльозами прекрасної жінки, що схилилася, з розпущеним волоссям».
— Чому жінки, а не дівчата?
— Тому, що дівчина на порозі життя, а жінка, — зазнала її і оплакує минуле.
Бабуся була моїм життям, мама — рідкісне свято. У свята були свої правила, у життя свої.
Візьмемо за приклад насіння. Якби воно постійно намагалося зберегти свою цілісність, нове життя було б неможливим.
Насіння проходить через величезну боротьбу, втрачаючи те, що, на його думку, його вигляд; втрачаючи свою безпеку і цілісність, стаючи вразливим - щоб перетворитися на розлоге листяне дерево, багате на фрукти і квіти.
Без цієї добровільної відкритості до перетворення життя не проросте.
Важливо не те, чи довго, чи ти правильно прожив.
Ніколи, ніколи, не дозволяйте нікому говорити вам, чого ви можете і не можете. Доведіть, що циніки помиляються. Це їхня проблема, що у них немає уяви. Єдина межа - це небо. Ваше небо. Ваша межа.
Життя – це шахівниця. Коли поставлено шах і мат, все інше не має значення.
Нічого не можна залишати на завтра. Нічого. Посуд особливо. Інакше засохлі залишки їжі та гірка тарілок у раковині здатні вбити останні паростки добра у вашій душі.
Ти хотів змінити своє життя, але не міг цього зробити сам. Я те, ким ти хотів би бути. Я виглядаю так, як ти мрієш виглядати. Я трахаюся так, як ти мрієш трахатись. Я розумний, талановитий і, найголовніше, вільний від усього, що сковує тебе.
Тільки той по-справжньому щасливий і великий, кому не потрібно ні підкорятися, ні наказувати для того, щоб являти собою щось.