— Знаєш це, коли тебе оцінюють за найгіршим вчинком у твоєму житті?

Ласкаво просимо в реальне життя! Вона  досить паршива, але ти втягнешся!

Ніхто ні в чому його не дорікав, але загальне мовчання було промовистіше за будь-які слова.

— Зважись дожити до кінця тижня. Усміхайся тому, що живий, і це головне. Потім повторюй це наступного тижня.
— Значить, прикидатись?
— Я називаю це професіоналізмом. Зроби це правильно, з усмішкою, або не роби взагалі.

В наш метушливий, в наш тривожний вік
Ми насолоджувалися життям - я і ти,
А нині просто жалюгідний наш ковчег,
Наш вантаж вичерпався, і трюми такі порожні.

І наше життя земне
Залежить, як завжди,
Від примхи суду,
Чинимого наосліп злою долею.
Але по суті своїй
Ідемо ми всі протореною стежкою,
А дні біжать чередою.
Душа надіями себе живить,
Щоб життя було милішим.

— Обійми мене, мені тільки зараз це потрібно. Цей жест стародавній, як саме людство, і значить він набагато більше, ніж просто дотик двох тіл. Я обіймаю тебе - значить, від тебе не виходить загрози, я не боюся підпустити тебе зовсім близько - значить, мені добре, спокійно, і поряд зі мною той, хто мене розуміє. Кажуть, кожен щирий і сердечний обійм продовжує нам життя на один день.

Можна дожити до ста років, якщо відмовитися від того, заради чого хочеться жити сто років.

IQ та тривалість життя більшості американців нещодавно помінялися місцями.

Будь-який вид щастя – справа дуже особиста. Найбільші моменти в нашому житті - дуже інтимні, мотивовані внутрішньо і недоторканними. Для нас святе і дороге те, що ми відмовляємося з будь-ким розділити. Але тепер нас вчать, що треба виставити все особисте на публічний огляд і дати облапати всім.