Той, хто знає міру задоволений своїм становищем.

Спійманий вовк ліг на сніг і опустив голову; він не кидався, як зловлена ​​лисиця. Він програв це життя і, підкорившись неминучому, покірно, спокійно і зневажливо чекав кінця.

Коли життя пройшло, воно  немов сплеск кінокадра, одну мить на екрані; на мить усі пристрасті та забобони згустилися і лягли проекцією на космос, але перш ніж ти встиг вигукнути:«Он той день щасливий, а той нещасний, це зле обличчя, а то добре», — стрічка звернулася в попіл, а екран погас.

— Кіано, ти знаєш, що буде після смерті?
— Я точно знаю, що після смерті ті, хто люблять нас, сумуватимуться за нами.

Любов і доброта ніколи не пропадають даремно. Вони завжди змінюють життя на краще. Вони благословляють того, хто отримує їх і благословляє вас, хто дає.

У житті кожного бувають моменти, коли слід кинутися в прірву, щоб нарешті переконатися, що завжди умів літати.

Тіло - багаж, який несеш все життя. Чим він важчий, тим коротша подорож.

прожити наново в його роки ще одне життя - праця нелегка, бо дикий табун колишнього знищив ту краплю енергії, яка зігрівала старця в пізню годину.

Життя - це угода. Угода з Богом. Він дає тобі життя, а ти маєш щось віддати натомість. Це не подарунок, ні. Це – кредит. Ти не можеш тільки брати, ти мусиш і віддавати.

Життя пробує і відчуває волю людей на різні лади: то зробить так, щоб нічого не відбувалося взагалі, то обрушить тебе все відразу і одночасно.