— Я поверну тобі твоє життя, твою пам'ять.
— Часом забуття краще!

Будь -яке добро в кінцевому рахунку за винагородою винагороджується, всяке зло  карається, якщо не в цій формі життя, то в подальших існуваннях, що починаються після смерті. Таким чином, всі жахи, страждання та труднощі життя призначені для спокутування; життя після смерті, яка продовжує наше земне життя так само, як невидима частина спектру примикає до видимого, принесе виконання всього, чого ми тут, можливо, не дочекалися.

Міс Дженні сказала, що вона занадто стара, щоб ставити під загрозу вічне блаженство, ганяючи в церкву зі швидкістю п'ятдесят миль на годину, що гріхів у неї вже стільки, скільки вона  може дозволити собі за нормального способу життя, і до того ж вона повинна ще якось оселити на небеса і душу старого Баярда, особливо тепер, коли вони з молодим Баярдом гасають по окрузі, щодня ризикуючи зламати собі шию. Про душу молодого Баярда міс Дженні не турбувалася - у нього не було душі.

"І тут йому катаклізми життя прописало, як клізми", складав він на ходу.

Якщо минуле згадується«загалом і загалом», воно, мабуть, померло чи просто не має ціни. Лише деталі відтворюють картину. Іноді несподівані, що колись здавались смішними, вони з роками набувають значності.

Мовчи. Дивись на зірки та цінуй те, що ти живеш.

Море та спокій. Свобода та музика. Що ще потрібно людині?

Нам життя - копійка, зате і проводимо її добре.

Той, хто прожив досить довго на світі і пізнав життя, розуміє, наскільки глибоко ми зобов'язані Адаму — першому великому благодійнику людського роду. Він приніс у світ смерть.

Роби те, що ти хочеш, роби те, у що віриш, це має бути в душі.