Хіба промінь світла, що пробився в темне підземелля, або жалюгідна квітка, що розпустилася серед каміння біля зруйнованої стіни, не є ознаками життя, які несуть людині надію і втіху?

Коли страх вирішує за людину його долю, надії на гідне життя не може бути.

Коли не можеш відповісти на запитання«Чому?», треба хоча спробувати відповісти на запитання«Як?».

Земля, природи мати, - її ж і могила: Що породила, те й поховала.

Найгірше у письменстві – це страх провести все життя за клавіатурою комп'ютера. Щоб у свою смертну годину ти зрозумів, що прожив не реальне, а паперове, уявне життя, а твої єдині пригоди — вигадані, і поки світ воював і цілувався, ти сидів у темній кімнаті, мастурбував і заробляв гроші.

Звичайно, колись був чудовий, чудовий час для всіх нас. Може, воно нам усім наснилося... Я заплющу очі і бачу його... все цілком... Може, ми всі тоді заблукали в житті.

Що вона  стоїть, це життя, якщо відібрати в людини дар  уявити ще раз те, що одного разу вже з нею сталося

Я люблю ворогів, хоч не по-християнськи. Вони мене бавлять, хвилюють мені кров. Бути завжди настороже, ловити кожен погляд, значення кожного слова, вгадувати наміри, руйнувати змови, прикидатися ошуканим, і раптом одним поштовхом перекинути всю величезну і складну будівлю їхніх хитрощів і задумів, — ось що я називаю життям.

... Ті люди, яких особливо хвилюють пристрасті, найбільше можуть насолодитися життям.

Живемо разом, помираємо поодинці.