Розуміння звільняє. Нічого не засуджуй, ні про що не турбуйся. Намагайся зрозуміти.

Коли людина не має  мети, їй нічого більше робити на цьому світі. Тоді він починає вмирати. Тоді метою стає смерть, і рано чи пізно вона  приходить, щоб дати йому ще один шанс.

... єдиний спосіб жити - це жити. Говорити собі:«Я зможу це зробити», навіть знаючи, що не зможеш.

Сум, що охоплює нас , причому таким, що змінює все наше життя чином, що ми впевнені в унікальності наших переживань, випадає на долю кожного з нас.

Що робити далі? Жити. Лише — жити.
Сподіватися та вірити.

О, я хочу шалено жити: все, що існує, увічнити, безособове — улюднити, нездійснене — втілити!

Іноді випити тягне не так через слабкість волі, як через байдужість до свого життя.

- Розкажи, як ти проводиш тут час?
- Слухаю музику. Читаю. Розмовляю із друзями. Я їх люблю. Не хочу, щоб мене напихали політикою, тому телебачення майже не дивлюся. Пишу автобіографію. Якщо мені хочеться втомити себе, я думаю про мистецтво. Якщо мені хочеться виснажити себе — я думаю про життя. Але моє основне заняття - мистецтво - його призначення, його здатність захоплювати, надихати, утворювати і утихомирювати звичаї.

Як би незначно було почуття, друг не відмовлявся вникнути в нього, не відокремлював його від вищих почуттів, тому що воно було недостатньо важливе і серйозне; навпаки, він намагався знайти нитку, що зв'язує це маленьке, непомітне, приховане почуття з найголовнішим, все одно, чи йшлося про любовне захоплення чи патефонну платівку. Адже життя таке дороге і так скупо відміряне, що не можна упускати ні найменшої його частинки.

Таке життя! Всі ми мало дорожимо тим, чим володіємо, а те, чого у нас немає, є нам безцінним.