Ми приймаємо тисячі рішень, які нічого не означають, а якийсь випадок може перевернути життя.

Нестерпно важко вижити після того, як твоє життя переломилося навпіл, і майже неможливо пережити це ще раз.

Сховався я в лісах, щоб життя прожити не дарма,
Зрозуміти, що не пізнав того, чого вчив,
Щоб не впізнати, коли прийде пора,
Що зовсім і не жив.

Життя має складатися з уважного ставлення до навколишнього світу і вдячного ставлення до життя.

Драконам не потрібна перемога. Це надто ефемерний захід. Дракон якщо б'ється, то або за своє життя, або за чуже. І неважливо – забрати її чи зберегти. Запам'ятай, Олександріт: дракони рідко б'ються на повну міць. Деякі ніколи так і не пізнають всієї своєї сили, але й мала частка її повинна нести смерть. У битві за життя дракону не потрібна зброя. Ні, не говоритиму тобі таку банальність, типу«він сам собою зброю». Це не так. Але навіщо зброя тому, хто і є саме життя, хто є самасмерть? Справжня сила дракона подібна до кінчика стріли, пущеної в саме серце.

Жінка має два шляхи: або героїчне материнство, або приємне свинство.

Не розлучайтеся зі своїми ілюзіями. Коли їх не стане, можливо ви і продовжите існувати, але перестанете жити.

Кожен період твого життя відкриває тобі особливі можливості духовного зростання.

Подолати труднощі — чи не в цьому сенс життя?

Невже це таке – бути живим? Невже бути живим – це постійно відчувати, що тебе спричиняє безпросвітну пітьму? Як люди можуть жити із цим? Але ж живуть – і навіть знаходять якусь радість у своєму існуванні, хоча тут прийнятний лише відчай. Вражаюче. Відчувати себе нікчемною живою істотою, затиснутою між двома височеними стрімчаками темряви... Це ж нестерпно. Як? Як вони виносять це життя?
Очевидно, що це вроджене.