Я прокляв все, до чого торкаюся. Ніхто не вип'є воду, яку я пив. Навіть якщо помиратиме від голоду, не з'їсть хліба, що я їм. Коли виходжу на ринок, хулігани плюють на землю. Діти тікають, матерям стає страшно. Мене навіть не поховають разом із іншими підданими — у нас свій цвинтар. Навіть імен не напишуть на чорних надгробних каменях, щоб не проклинали ці імена. Як коваль кує підкови, як він змахує своїм молотом, також і я забираю чужі душі, жодного разу не забарившись, не дивлячись на чужі сльози, тому що я знаю, що у кожного в житті є свої обов'язки. І це моя. Я – кат. Наш Повелитель це тінь Бога на Землі. Він винесевирок, а я стану його ангелом смерті і виконаю його. До сьогодні я відрубав сотні голів, кидав петлю на шию. Бачив очі, що плакали і благали. Хто він, який скоїв злочин, грішний чи ні, не знаю. Але отримавши наказ, вирушаючи за життям, я благаю тільки про одне: Боже, благаю тебе! Аби ця людина не була невинна...

... думка про свою рівність з людьми у слабкостях та недоліках ніколи не буває щира до кінця.

Слухай беззвучність, слухай і насолоджуйся тим, чого тобі не давали в житті, — тишею.

Все на світі містить у собі свою протилежність, ніщо не може без неї існувати, як світло без тіні, як правда без брехні, як ілюзія без реальності, всі ці поняття не тільки пов'язані один з одним, а й невіддільні один від одного.

Ми живемо в епоху сумнівів, те, у що ми колись вірили, виявилося хибним.

Життя боляче коротке, рівно фронтові щи... не встиг двох ковтків абияк обпалюючись, зробити, як уже котелок з рук вибили.

Батьки їли кислий виноград, а на зубах дітей оскомина.

Всі сумлінні зубрили - люди з потенційними психічними відхиленнями, якщо в них щось не виходить так, як їм хочеться, вони впадають у депресію або істерику. Їхні бажання можуть бути дуже великими, нереальними, а тому нездійсненними.

Олень, газель, будь-яка тварина, постарівши, не втрачає природної стати. Чому ж так спотворюється добротне людське єство?

Чому вогонь повний для нас такої невимовної принади? Що тягне до нього старого і малого? Вогонь - це вічний рух. Те, що людина завжди прагнула знайти, але так і не знайшла. Або майже вічне. Якщо йому не перешкоджати, він би горів, не згасаючи протягом усього нашого життя. І все-таки що таке вогонь? Таємниця. Загадка! Вчені щось лепікають про тертя та молекули, але, по суті, вони нічого не знають. Головна краса вогню в тому, що він знищує відповідальність та наслідки. Якщо проблема стала надто обтяжливою — до печі її.