Сутінки. Сага. Світанок: Частина 1. Лея
Краще бути щасливим, хоч би яким було це щастя, ніж вічно страждати.
Краще бути щасливим, хоч би яким було це щастя, ніж вічно страждати.
Нещасливе кохання з роками стає«красивим болем», який багато вчить.
Щастя жінки не повинно залежати від чоловіка, інакше вона може стати глибоко нещасною.
Любов до когось який завжди дає відчуття щастя.
Я знаю світ: у ньому злодій сидить на злодії,
Мудрець завжди програє суперечку з дурнем,
Безчесний – чесного соромить,
А крапля щастя тоне у морі горя…
Якби життя було довгим сном, почуття стало б його берегом.
І кожен малював собі картину щасливого майбутнього по-своєму, залежно від того, чого було позбавлено сьогодення.
Череп!
Мудрість дивиться з зяючих очних западин,
Тихо гниюча лобова кістка говорить без туману:
Немає насолоди правдою в порожніх хвилюваннях,
Немає краси і розуму натхнень у пожежі обману.
Ряд оголених зубів, викривлених тугою,
Сумно сміється з того, що ми славимо і нахабно ганьбимо...
Вибраних ця насмішка кличе на спокій
Без захоплення примарним щастям, чи видимим горем...
Правда — в нерухомому одному завмиранні, в гниенні одному!
Таємниця - нірвана; отримає блаженство в ній розум безнадійно-безсилий...
Життя — святе затишшя, вкрите сном...
Життя
— це могильний Череп, що мирно й тихо гниє від світла.
Для мене слово«сад» означає все найкраще у світі. Всі мої думки, прагнення, мрії про будинок, про щастя – у цьому слові.
– По-справжньому неординарні люди, – каже вона, – по-справжньому щасливі лише тоді, коли повністю присвячують себе своєму заняттю.