- Ой, Боже мій! Як тільки все це скінчиться, Оленко, яке це буде щастя … Почнемо все з початку серед людей, які про нас нічого не знають. Подивимося різні міста. Будуть нові друзі. Оселимося десь на березі моря з тобою, га?
- І купимо човен. Тільки обов'язково з вітрилом... Дуже хочеться з вітрилом, щоб як у казці.
Хто б знав мою самотність? Будь він проклятий, цей самий талант, який зробив мене нещасною.
Вічні пошуки щастя – найпростіший шлях до розчарування.
Легко здобуте щастя не може тривати довго.
Дозвольте мені, до мого похилого віку, висловити одне судження, якого зазвичай не роблять люди у ваші роки: якби ми розуміли, у чому істинне наше щастя, ми ніколи не шукали б його за межами, встановленими законами Божими та людськими.
Пройдіть повз нас і пробачте нам наше щастя.
Така вже цілюща сила кохання. Вона оживляє серця, навіть здавались мертвими, для будь-яких проявів життя, вона заповнює порожнечі душі, пробуджує в ній радісне життя, сповнене надії та щастя. Почуття це захоплює того, хто любить до кінця, засліплює його. Нічого і нікого він уже не бачить, окрім коханої.
Щастя як метелик: не воно ганяється за людиною, а людина за нею.
Життєве щастя не можна ділити за релігійною ознакою! Я сповідую іслам, я мусульманин, але я схиляю голову, поважаючи всі релігії, народи моєї країни вільні вірити у те, у що вони хочуть!
Людина, яка мріє залишити місце, де вона живе, явно нещаслива.