—... у будинку Кувалди, дев'ятнадцять нуль нуль.
— Де цей чорномаз охопив таку клікуху?
- Ти бачив руку цього негритенка, так?
- Так.
— Отож його й прозвали Кувалдою. Він зламав руку Джиммі десятифунтовою кувалдою. Три роки тому Лестор Джеймс на прізвисько Кувалда, був ***нно здоровим жеребцем. У нього була ціла стайня кобил, яких він стрімко за розкладом. Але щотижня йому хотілося чогось особливого. І якось Лестер зайшов у шинок зі стриптизом. Він там запал на білу телицю на ім'я Рейвен, яка відчайдушно крутила цицьками. Ну і Лестер її відразу захотілося по-цікавому. А коли вона послала його на ***, захотілося ще більше. Він підсипав їй чарівного порошку і затяг до себе на хату. Там їй подітися вже не було куди. Ну і він відірвався як міг - ***ал її в усі дихальні та пихательні, та причому з вигадкою. Ну а потім у нього знову встав і вирішив остаточно її опустити і змусив її відсмоктати. Загалом, видає він їй на думку і тут... Бам! Вона  відкусила йому ***. Під корінь. На щастя *** знайшли і пришили назад, але після цього він працює зовсім не так. А біда в тому, що подібні історії миттю розносяться. Ну і щоб це припинити, щоразу, коли хтось заговорить про це, він негайно ашит їх кувалдою. Тому його так і звуть.
- Ну, а Джіммі?
— Ну, як не крути з часом подібніісторії виходять з-під контролю. І якось Кувалда спізнився на вечірку. А Джіммі візьми і запитай його: Ти де був? Дрочив, чи що? Ну а далі — раз, і Джіммі зламана рука.

Неважливо, в якій точці земної кулі перебуваєш, бо головне — де ти мешкаєш у своїх думках... Там я щаслива.

Таке почуття, ніби я перебуваю в іншому часі та місці. Почуття, схоже на те, коли я вперше закохався у танець. Сцена це мій світ, здатний зцілити мене.

Люди багато говорять про щастя і що тільки не роблять, щоб стати щасливими, але дуже мало турбує щастя інших.

Щастя і нещастя ми переживаємо пропорційно до себелюбства.

Теоретично Язон завжди керувався принципом: людина сама коваль свого щастя. Але практично зробити зараз щось здавалося неможливим.«Не проґавити момент! Не пропустив – добре. Упустив – справи твої погані».

Ти око моїх торкнулася
Так ніжно, так тепло...
Відтепер нехай зникнуть
Навіки сум і зло. Відтепер відбиватися
Повинні в моїх очах
Завжди добро і щастя -
Ти ж торкалася їх!

Якщо щастя мені дарувала помилка, не будьте такі жорстокі, щоб виправляти її.

Політ уяви – політ ангелів та блискавок. Воно переносить нас через моря, де ми мало не загинули, через морок, в якому зникли наші ілюзії, через безодню, що поглинула наше щастя.

Залишатися примарою значно простіше. Тоді твій образ поступово огортається романтичним флером і стає лише яскравішим, а не тьмяніє під дією суворої реальності.