Дружба – річ хороша, коли вона  – кохання між молодими чоловіком і жінкою чи спогад про кохання між старими. Але боже збережи, якщо вона  з одного боку дружба, а з іншого — кохання.

Коли поряд знаходиться хтось, який розуміє тебе навіть не з півслова, а задовго до того, як з губ зірветься хоч якийсь звук, стає дуже легко дихати. Тому що не потрібно ні грати, ні вдавати, боятися.

Кохання багатше ділом, ніж словами: не прикрасою — сутністю пишається.

Найголовніша помилка в житті — відкидати кохання.

Зрозумій, по—справжньому любляча людина любить всупереч, а не за будь—які якості. Пам'ятаєш? І в радості, і в горі.

Довіра до близької людини — найвищий прояв кохання.

Вона була у цих предметах. Була у цьому ароматі.
Але не було її.

Усі хочуть бути коханими, але ніхто не хоче кохати. Хтось має ризикнути і вкластися першим, а далі як буде, так і буде.

Ми з тобою лише два відлуння:
Ти затихнув, і я замовчу.
Ми колись з покірністю воску
Віддалися фатальному променю.
Це почуття найсолодшою ​​недугою
Наші душі терзало і палило.
Тому тебе відчувати другом
Мені часом до сліз важко.

За невкоханими людьми
Любов іде, як привид.
У словах кохання, у сльозах кохання
Прозирає посмішка відродження,
Посмішка відродження...
І навіть легше, може бути,
З такою усмішкою негасимою
Бути нелюбою, але любити,
Чим не любити, але бути коханою.