Коли людина закохана, вона спочатку обманює себе.
А кінчає тим, що дурить інших. Це і називається на світі любов'ю.

Повернувшись додому, Наталя не спала всю ніч ; її мучило нерозв'язне питання, кого вона  любила: Анатоля чи князя Андрія? Князя Андрія вона  любила - вона  пам'ятала ясно, як сильно вона  любила його. Але вона  любила теж, це було безсумнівно.«Інакше хіба все це могло б бути? — думала вона. - Якщо я могла після цього, прощаючись з ним, могла усмішкою відповісти на його усмішку, якщо я могла допустити до цього, то значить, що я з першої хвилини полюбила його. Отже, він добрий, благородний і прекрасний, і не можна було не покохати його. Що ж мені робити, коли я люблю його та люблю іншого? — казала вона  собі, не знаходячи відповіді на ці страшніпитання.

Я була б гарною дівчинкою, якби не ці погані хлопчики!

Проблема, яку ти намагаєшся вирішити, не в тому, що в тебе немає  машини, а в тому, що їй не потрібен ти. Вона  тебе не любить. І ти намагаєшся виправити це, але це не знаходиться у матеріальній площині. Це взагалі невідомо, де знаходиться. А ти знову витратиш усі свої ресурси і знову сумуватимеш. Краще перестань дивитись назад. Повернися вперед.

Дружба, як і кохання, буває несправедлива.

Любити чи вдавати, що любиш, — яка, по суті, різниця, якщо вдається обдурити себе?

Коли у твоєму житті з'являється хтось особливий, ти відчуваєш раптове сором'язливість у грудях або неконтрольований приплив смутку, коли по радіо співають пісню про кохання. А раніше ти по радіо чув лише останні звістки.

- Слухай, а він мені сподобався!
- Ти що поміняв сексуальну орієнтацію?
- Не дочекаєтесь! А хочеш зараз перевірити?
- Перевірю, але не зараз! Ти що стежив?
- Звісно! Новий чоловік, а раптом він псих якийсь виявиться! Але він навіть якщо і псих, то такий безпечний!
- А ти страшний чоловік, Каїн! Я навіть подумати не можу завести собі коханця! Все час під ковпаком!
- Правильно! Не думай! І тим більше ти сама просила поставити скрізь камери відеоспостереження!

Я люблю тебе. Я б хотіла НЕ любити. Але я не можу з цим нічого вдіяти.

Мені все здається річка, протягом швидке-швидке. І двоє в воді, вхопилися друг за друга, тримаються щосили, не хочуть відпускати - але врешті-решт доводиться, таке там протягом. Їх розносила, і все. Так ось і ми з тобою. Шкода, Кет, адже ми любили один одного всю жизнь. Але виходить, що до останнього бути разом не можемо.