Але ось у більшості випадків чому люди одружуються? Візьмемо жінку. Соромно залишатися в дівчатах, особливо коли подруги вже виходили заміж. Тяжко бути зайвим ротом у сім'ї. Бажання бути господинею, головною у домі, дамою, самостійною... До того ж потреба, прямо фізична потреба материнства, і щоб почати вити своє гніздо. А у чоловіка інші мотиви. По-перше, втома від холостого життя, від безладу в кімнатах, від трактирних обідів, від бруду, недопалків, розірваної та розрізненої білизни, від боргів, від безцеремонних товаришів, та інше. По-друге, відчуваєш, що сім'єю житивигідніше, здоровіше та економніше. По-третє, думаєш: ось підуть дітлахи, — я помру, а частина мене все-таки залишиться на світі... щось на кшталт ілюзії безсмертя. По-четверте, спокуса невинності, як у моєму випадку. Крім того, бувають іноді й думки про посаг. А де ж кохання? Любов безкорислива, самовіддана, не чекає нагороди? Та, про яку сказано –«сильна, як смерть»? Розумієш, таке кохання, для якого здійснити будь-який подвиг, віддати життя, піти на муку — зовсім не праця, а одна радість. Стривай, стривай, Віра, Ти мені зараз знову хочеш про твого Васю? Справді, я його люблю. Він добрий хлопець. Чим знати, можливо, майбутнє і покаже його любов у світлі великої краси. Але ти зрозумій, про яке кохання я говорю. Кохання має бути трагедією. Найбільшою таємницею у світі! Жодні життєві зручності, розрахунки та компроміси не повинні її стосуватися.

... весь світ сповнений втраченого і майбутнього кохання.

Найщасливіша людина на Землі той, хто зумів зустріти… справжнє кохання.

Завжди любите одне одного усією душею. У світі немає  майже нічого, крім кохання.

- Як жахливо! Ви прожили разом так довго... Мені справді дуже шкода... Сподіваюся... ти знайдеш когось... Вибач, я невдало висловився, просто мені так шкода...
- Ти дуже вдало висловився, мій хлопче. Знайти когось… о так… це зовсім не просто. А знайти взаємне кохання ще складніше.

Жінки у коханні майже завжди жертви. Жінки більше страждають від кохання. Може, вони більше одержують.

Ненависть і любов — одне й те саме. Все починається з кохання, а ненависть — лише її зворотний бік. Але з цього випливає, що ми маємо рухатися і в іншому напрямку — від ненависті до кохання. Виходить, ненависть — хороша передумова для того, щоб вчитися, змінюватись і наступного разу вчинити по-іншому.

Справжнє кохання триває вічно.

Я не знаходжу собі місця. Надто повірила, що воно є, і ось тепер, коли цього місця не стало, жодне інше мені не підходить. У кільці його рук, поряд з ним біля монітора, у куточку його малюнків, у його серці, у його житті. Очевидний вихід – шукати собі місце над чужої, а своєму житті. Але її поки що не існує – без нього.

Мені нічого не потрібно було від тебе, крім кохання. Такою звичайною, людською. Ні зворушливих записок у букетах квітів, ні гарних слів з того кінця дроту, ні плюшевих«заінь» і«сонечко» десятки разів на день. Я лише хотіла бути поряд з тобою.