Жуль Ренар
Чужі нещастя нам байдужі, якщо тільки вони не приносять нам задоволення.
Чужі нещастя нам байдужі, якщо тільки вони не приносять нам задоволення.
Судячи з її нестримного ридання, у ній було чимало сентиментальності.
— Хочете знайти тут елексир молодості? Коли жінці за тридцять, зморшок їй не уникнути.
— Смерті шукаєш, хлопче?
— Ні … вибачте.
Як старий сад йде назад у землю ціле покоління. Але всі, навіть найстаріші, йдуть недоростками. Про жодного не можна сказати, що він покінчив рахунки з життям. Кожен лише збирався почати жити, ще сподівався, чекав. Це вмирають не старі люди, а діти, з дитячою легковажністю, надіями, з дитячим незнанням самих себе.
Кажуть, що найкраще правило політики — не надто керувати. Це так само вірно й у вихованні.