Про що говорять чоловіки. Саша
- А ось чому? Пили однаково, а від одного з ранку разить, а від іншого — трохи пахне?
— Це називається: Внутрішня інтелігентність!
Ельчин Сафарлі. Я повернуся
Багато відступилася. Багато чого відрубала. Я ненавиджу гордість за те, що за її велінням пішла від кохання… Звісно, згодом охолола. Вибачила чортівку, відлучивши від розуму. Тепер слухаю серце. Кажуть, більшість помилок ми робимо на поводі у спокус серця. Наплювати. Краще зробити та пошкодувати, ніж не зробити та пошкодувати.
Амелі Нотомб. Форма життя
Мені потрібна людина, далека від усього цього і в той же час близька мені, — це і є письменник, чи не так?
Лев Успенський. Слово про слова
…Думаємо ми не образами, а словами. Думка, навіть не висловлена вголос, вже втілюється у слова мозку людини. Напевно, ви помічали у багатьох людей звичку, міркуючи, ворушити губами. Це не дарма: це в голові думаючого ворушаться невимовні їм, але вже народжуються думки-слова, що рвуться у зовнішній світ. Людина«про себе» вимовляє свої думки, як речення. Іноді, втім, у мозку виникають не звукові, а мовчазні, письмові образи слів. З тих та інших і складаються наші думки. Ось що таке внутрішнє мовлення.
Валентин Пікуль. Хлопчики з бантиками
Я заробляю свій хліб тією справою, яку люблю. Напевно, саме тому я щасливий.
Таємничий сад.
Ти й п'ять хвилин про мене не думаєш, а всі мої думки тільки про тебе одну.
Антон Павлович Чехов. Вишневий сад
І що тут приховувати чи мовчати, я люблю його, це ясно. Кохаю, кохаю... Це камінь на моїй шиї, я йду з ним на дно, але я люблю цей камінь і жити без нього не можу.