Глухар. Сергій Глухарєв
Знаєш, хочеться Апокаліпсису, щоби глобальний переворот відбувся. Вся ця мішура: бабло, статуси, посади, закони, укази, щоб все це в одну мить втратило всякий сенс. І щоб все з нуля, спочатку!
Знаєш, хочеться Апокаліпсису, щоби глобальний переворот відбувся. Вся ця мішура: бабло, статуси, посади, закони, укази, щоб все це в одну мить втратило всякий сенс. І щоб все з нуля, спочатку!
Усі ви йдете до істини різними шляхами, а я стою на перехресті і чекаю на вас...
Приголомшлива панночка. Чи я її вб'ю, чи я в неї закохаюся!
Дрібниці завжди вислизають від уваги, якщо бачиш щось кожен день.
Взагалі стало не збігатися: як хочеться вчинити і як правильно вчинити. А хочеться, щоб було як правильно, але хочеться, щоб було як хочеться... І що робити?
У три з половиною роки я хотів стати куховаркою, зауважте, куховаркою, а не кухарем. У сім років я захотів стати Наполеоном, і мої претензії з того часу стали неухильно зростати.
(У шість років я хотів стати кухарем. У сім — Наполеоном. Та й пізніше мої претензії зростали не менше, ніж потяг до величі.)
Як би цікаво стало жити на світі, якби можна було відкинути турботу про щастя.
Мені не потрібне ліжко, щоб довести свою жіночність. Я можу бути сексуальна, просто зриваючи яблука з дерева або стоячи під дощем.
— Ну і яке творіння преться від дів і золота?
- Пі Дідді?
- Ну треба ж.
- Що?
— Я рік був небіжчиком, повернувся, а твої жарти смішнішими не стали.
- Заткнися. Я дотепний.
наші обійми мене зцілюють,
я більше не відчуваю тієї порожнечі всередині,
твої дотики одурманюють мій розум,
твій поцілунок рятує мене від загибелі.