Пітер Гітерс. Кіт та господар. Історія кохання: продовження
Я не дуже вірю словам, бо ними легко маніпулювати.
Я не дуже вірю словам, бо ними легко маніпулювати.
Коли вам захочеться зрадити свою мрію, змусіть себе працювати ще один день, тиждень, місяць та ще один рік.
Ви вразитеся тому, що станеться, якщо ви не здаєтеся.
Я лише частка, а не ціле; я лише крихітний інструмент у арсеналі Зміни.
Зрештою, алкоголь і тютюн хороші чи погані — останнє залежить від погляду — тим, що вони, безперечно, є заспокійливим засобом, яким не слід нехтувати, коли займаєшся витонченими мистецтвами.
Є підстави вважати, що незабаром людина зможе використати технологію для управління певними природними силами – ураганами, цунамі, землетрусами. Якщо ці можливості будуть використані в зловмисних цілях, їхній вплив на середу виявиться непередбачувано тривалим і жорстоким.
Ніхто не забороняє тобі вважати себе царем гори, але прошу, знай свою гору.
Я тобі ніколи не зраджував! Ну лише один раз. Сам з собою, у ванні, коли ти мене застукала.
Чим краще я впізнаю людей, тим більше довіряю Дарвіну, Фрейду та автомату Калашнікова.
Взагалі неприємно жити в кінці століття... Коли їдеш на дачу до друзів у приміському поїзді і хлопчаки, що сидять поруч, розмовляють про своє, перебиваючи один одного, цитуючи статті з журналу« Техніка молоді» або« Наука і життя» або ще щось, я не тільки не можу зрозуміти, схопити думку, я деякі слова навіть вимовити не зможу. Тоді мені хочеться закричати:«Почекайте! Візьміть мене з собою! — і схопитись хоч на підніжку останнього вагона поїзда, що йде з ними в ХХІ століття.