Пітер Хьог. Тиша
— Не можна ні про що просити, — пояснив він. — Принаймні просити, щоб дали інші ноти. Тільки про те, щоб зіграти якнайкраще ті, що в тебе є.
— Не можна ні про що просити, — пояснив він. — Принаймні просити, щоб дали інші ноти. Тільки про те, щоб зіграти якнайкраще ті, що в тебе є.
Саша, у нас у всьому узводі немає хлопця красивішого, ніж ти, щоб я зник. Це ж немислимо - мати успіх поряд з тобою!
Завести дитину – це як зробити татуювання на обличчі. Всерйоз і надовго.
Ми розуміємо силу світла, коли бачимо темряву. Ми розуміємо важливість наших голосів, коли нас змушують мовчати. Ми віримо в силу та могутність наших слів.
— Після вечірки я поцілувала його...
— Стривай, я весь час була вдома, як я могла це пропустити?
— Вечірка вже закінчилася, ти, мабуть, гладила обгортковий папір.
- О так.
Та я за свободу слова будь-кого заткну!
Вчіться, читайте,
І чужому навчайтеся,
І свого не цурайтесь. Вчіться, читайте,
І чужому вчитеся,
І свого не відкидайте.
— Так, першу лінію оборони взято, завдяки моїй«особистій» участі, вам, панове, залишається лише захопити замок. [Небо покриває хмара]. Для тих, хто не чув і для історії повторюю: першу лінію оборони взято завдяки моїй«особистій» участі, а їм залишається лише захопити замок для музею. Що таке? Чому темно? Чому темно? Розігнати хмари! Поставити сонце на місце! [небо знову стає світлим].
— Чим би дитя не тішилося, аби не вішалося.
- Повний порядок!
Чому саме з вами мені вперше хочеться розділити радість мене бажання? Напевно, тому, що я зрозуміла, що ви любите мене заради мене, а не заради себе, адже всі інші завжди любили мене заради власного задоволення.