Вічна сцена! Слуги насильства, їхня жертва, а поруч завжди і в усі часи третій глядач, який не в змозі поворухнути пальцем, щоб захистити, звільнити жертву, бо боїться за свою власну шкуру. І, можливо, саме тому його власній шкірі завжди загрожує небезпека.
Тим часом моментом, коли противник готується тебе вдарити, і тим, коли ти отримаєш у пику, проходить нескінченність.
Не можна ні собі, ні іншому прощати відсутність іскри всередині.
– Я симпатичний? Тільки чесно.
–«Симпатичний» – невідповідне слово. Може,«приголомшливий»? Скажу так: від тебе просто неможливо відірвати погляд.
– Ах. Як від сонця?
- Як від жахливої катастрофи.
— Та гаразд, чому ти їх ховаєш?
— Я не хочу починати цю розмову.
— Вони потайливі?
- Ні.
- Нетерплячі?
- Ні.
- Гумові?
Запитайте жінок, яких чоловіків вони домагаються, звичайно, честолюбців. У честолюбців спинний хребет міцніший, кров багатший залізом, серце гаряче, ніж в інших. А жінка така щаслива і така прекрасна в години, коли відчуває в собі силу, що вона віддає перевагу перед усіма тому чоловікові, чия сила величезна, хоча б жінці загрожувала небезпека бути зруйнованою їм!
Не помиляється той, хто нічого не робить. Життя - низка суцільних помилок. Але знаєш, що я тобі скажу, подружко? Якби ми були бездоганні, жити було б набагато нудніше!
Талант любити - це дар, такий самий, як будь-який інший талант. Я зустрічала у своєму житті людей, які вміють робити із кохання блискучий дивертисмент... місяці на два. Знала і таких, хто все життя похмуро любить одну людину, і самозабутньо працює на нього, не вимагаючи подяки. Я не знаю, що краще.
Будь-якого страждання буде мало, якщо немає каяття. Якщо немає прагнення загладити провину перед тими, кого розтоптав. Інакше немає балансу.