Вінстон Черчілль
Терпіти не можу коней: посередині вони незручні, а з обох боків небезпечні.
Терпіти не можу коней: посередині вони незручні, а з обох боків небезпечні.
- Що з тобою?
— Я нещасна...
— Ну, піди що-небудь.
Книжечку написати — це, братику, не кишеню в трамваї вирізати, іноді перед її виходом заповіт писати доводиться...
— Зрозумій, він любить мене. Якщо я його кину, він уб'є себе.
— А як не кинеш, він уб'є тебе.
Я скільки разів бачив, примітьте це самі:
Коли боїться боягуз когось,
То думає, що на того
Весь світ дивиться його очима.
Яке щастя - пригорнути вустами до її вуст, завмерти в її обіймах і бачити її потім, коли вона, вся знемогла, вся віддавшись мені, спочиває на моїх грудях, а очі наші, отуманені захопленням пристрасті, тонуть один в одному.
Не можу осмислити, не можу повірити, що ця жінка моя, вся моя…
Хвороба моя тільки в тому, що за двадцять років я знайшов у всьому місті тільки одну розумну людину, та й та божевільна!
Так звані аналітичні здібності нашого розуму власними силами мало доступні аналізу. Ми судимо про них лише за результатами.
Кохання - той же стрес, хоча і дуже приємний. І треба багато душевних сил, щоб у відповідь дарувати щастя, яке дарують тобі. Адже якщо не віддавати любов, ти станеш гордовитим божком, що впивається поклонінням собі.