Дмитро Ємець. Мефодій Буслаєв. Помста валькірій

Це тільки дауни-казкарі думають, що дитинство - ідеальний час. Сюсю-муму у сиропі!«Не рви листочок! Листя — це пальчик дерева!» Ти не рвеш листочок і всіх шкодуєш, а якийсь Вася в пісочниці вставляє тобі лопату в ніс, надягає на голову відро і співчутливо питає: Больно? Але це ще блазень із ним! Вася намочить штани, зареве, і його за вухо потягнуть додому. А от зі школи вже нікуди не дінешся. Тут ти у пастці. Ніколи в житті людини не труять сильніше, ніж у якомусь сьомому-восьмому-дев'ятому класі. І хто? Не якісь виродки, які кішок вішають, а цілком нормальні начебто люди, які потім за все своє життя про це навіть не згадають.

Докладніше

Артур Конан Дойл. Долина Жаху

Він був небезпечною людиною із захоплюючими промовами та ласкавим зверненням. Крім того, його оточував ореол таємничості та невідомих пригод, а це збуджує в жінці спершу цікавість, а потім – кохання.

Докладніше

Ден Веллс. Я – не серійний вбивця

На уроках біології ми обговорювали визначення життя: щоб ту чи іншу сутність віднести до живих істот, вона  має їсти, дихати, давати потомство та рости. Собаки відповідають цьому визначенню, а каміння - ні. Дерева відповідають, а пластмаса – ні. За цим визначенням вогонь - нескінченно жива істота. Він поїдає все: від дерева до плоті, виділяючи відходи у вигляді попелу, він вдихає повітря, як людина, забирає з нього кисень, а виробляє чадний газ. Вогонь росте, народжуючи нові вогні, які розповсюджуються, виготовляючи свої власні. Вогоньп'є бензин, а виділяє золу, він бореться за територію, любить та ненавидить. Іноді, дивлячись на людей, занурених у свої щоденні турботи, я думаю, що вогонь живіший за нас — розумніший, спекотніший, впевненіший у собі і в тому, що йому потрібно. Вогонь не заспокоюється, не йде на компроміси і не минає. Він діє.
Вогонь існує.

Докладніше