Як це страшно вимовити – я православний. На тебе дивляться, більше того, у тебе пильно вдивляються, шукають смітинку в твоєму оці, екзаменують на чесноти. Чи у всіх нас«відмінно» у православних заліках? Або дохлі, худорляві трієчки викривають нашу суть, і ми, щоб не засвітитися, робимо гарну міну при поганій грі?
Ти дівчина із серії«руками не чіпати».
Не буває надто пізно для того, щоб відбулося диво.
Знаєш, кохання надто переоцінюють. У мене ніколи не було подруги, і подивися, як я щасливий. У перервах між дрібними психічними зривами.
Коли вмирає душа, то краще бути одному.
Тепер нам доведеться навчитися найнеймовірнішого дива: зробити морду сапкою, нахабно подивитися в очі долі і з максимальною переконливістю повторити цю універсальну фразу:«Все буде, як я забажаю!»
— Знаю, ти ненавидиш батька, але я дещо тобі розповім...
— Я ненавиджу його. Я любив його, поки не зрозумів, що байдужість завдає менше болю. Якщо не чекаєш, що він прийде на футбольний матч - жодних розчарувань, не чекаєш його дзвінка на день народження, не чекаєш з ним зустрічі - жодних розчарувань. Бажаєте, щоб ми помирилися, випили пива по-сімейному? Я досить його обіймав, а він мене досить розчаровував.
- Добре.
Немає нічого гіршого, ніж тягнутися у власне майбутнє просто за компанію з приятелями…
Якщо неприємно, коли про тебе говорять, ще гірше — коли про тебе зовсім не говорять.
— А ви часом не екологи?
- Ні. Ми просто люди. Не обов'язково належати до якоїсь партії, щоби міркувати.