Я, робот. Дел Спунер
— Ти лише машина. Тільки імітація життя. Робот напише симфонію? Робот перетворить шматок полотна на шедевр мистецтва?
- А ви?
— Ти лише машина. Тільки імітація життя. Робот напише симфонію? Робот перетворить шматок полотна на шедевр мистецтва?
- А ви?
І знизу крига, і зверху. Маюся між.
Чи пробувати верх чи пробурити низ?
Все-таки жінки геніальні — цілий день чекати на дзвінок, щоб не взяти трубку, можуть тільки вони.
Ах, мессире, моя дружина, якби тільки вона в мене була, двадцять разів ризикувала залишитися вдовою! Але, на щастя, месир, я не одружений, і скажу вам прямо — щасливий, що не одружений. Ах, месире, чи можна проміняти холосту свободу на тяжке ярмо!
Намагайтеся уявити собі людину дев'ятнадцятого століття - собаки, коні, екіпажі - повільний темп життя. Потім двадцяте століття. Темп пришвидшується. Книги зменшуються обсягом. Скорочене видання. Переказ. Екстракт. Чи не розмазувати! Скоріше до розв'язки!
- Швидше до розв'язки, - кивнула головою Мілдред.
— Твори класиків скорочуються до п'ятнадцятихвилинної радіопередачі. Потім ще більше: одна колонка тексту, яку можна пробігти за дві хвилини, а потім ще: десять — двадцять рядків для енциклопедичного словника. Я, звісно, перебільшую. Словники були для довідок. Але чимало було людей, чиє знайомство з«Гамлетом» — ви, Монтеґ, звісно,добре знаєте цю назву, а для вас, місіс Монтег, це, напевно, так тільки, невиразно знайомий звук, — отож, чимало було людей, чиє знайомство з«Гамлетом» обмежувалося однією сторінкою короткого переказу у збірці, яка хвалько заявляла:« Нарешті ви можете прочитати всіх класиків! Не відставайте своїх сусідів». Розумієте? З дитячої прямо до коледжу, а потім назад до дитячої. Ось вам інтелектуальний стандарт, який панував останні п'ять чи більше століть.
Ти перетворив своє життя на Пекло. Замість бачити в ній світло, ти шукаєш пітьму. Шукаєш, знаходиш і витягуєш на світ божий, щоб розглянути і насолодитися власним жахом. Куди б не подивився, що не взявся б оцінювати — ти скрізь бачиш картини Ада. Але це твоє Пекло. Твій.
Людина забуває про свою провину, коли сповідався у ній іншому, але цей останній звичайно не забуває її.
У дівчат все можна дізнатися по обличчю - витримки у них ніякої.
До речі кажучи, як правило, справжніх котів звуть досить-таки довго, наприклад: Брисяту ту погане такий, Мама підкловаткою склав курча або А нічого було підногілезть.