Альберт Ейнштейн
Питання, яке ставить мене в глухий кут: божевільний я чи все навколо мене?
Питання, яке ставить мене в глухий кут: божевільний я чи все навколо мене?
Три рази я був поранений смертельно, і саме тими, кого рятував.
Якби я була людиною, з мене, може і вийшов би хороший художник. Але, може, я така сволота, що з мене вийде добрий письменник.
... та, хто не поважає своєї матері, втратить і всяку повагу до себе.
За кожним великим коханням стоїть велика історія. (У кожного великого кохання є своя велика історія.)
Твою зачіску ненавиджу, і те, як говориш зі мною,
і як ведеш мою машину, і погляд я ненавиджу твій!
Твої безглузді черевики і те, що зміг мене осягнути.
Я так смертельно ненавиджу, що почала вірші писати.
І брехню твою я ненавиджу, і що себе ти правим уявляєш.
Тебе я навіть ненавиджу, що не знемагаєш, а смішиш.
Я ненавиджу, що немає поряд тебе, і що ти не дзвониш.
Але головне, я ненавиджу тебе за те, що не можу навіть трохи ненавидіти, зовсім небагато, краплю… Не можу!
— Отже, тобі все одно, роздягнена я чи одягнена?
- Все одно!
[ Ліза знімає з себе костюм ]
— Тоді сьогодні ввечері я розгулюватиму ось так! Подобається?
- Ні!
- Тобі за мене соромно?
- Ні, мені за тебе холодно.
Іноді люди повинні на власному досвіді переконатися, що припустилися помилки. На жаль, неможливо робити помилки інших людей замість них самих.