Друзі. Дівчина
Я посперечалася сама з собою, що в тебе гарні очі. Схоже, я виграла.
Я посперечалася сама з собою, що в тебе гарні очі. Схоже, я виграла.
Є два закони, яким підпорядковуються усі чоловіки світу. Закон кулака та закон залізного характеру. Без першого ще туди-сюди можна обійтися, хоч і складно, але без другого вже зовсім ніяк.
— Ти тут, бо відмовляєшся говорити правду.
— Я тут, бо в тебе гармата.
- Не знала, що ти граєш на віолончелі.
— Так, мої батьки, мабуть, подумали, що назвати мене Леонардом і перевести в клас для обдарованих дітей буде недостатньо, щоб мене били в школі. ( — А я й не знала, що ти граєш на віолончелі.
— Так, мої батьки вирішили, що мало мене в дитинстві били за ім'я«Леонард» та навчання у спецшколі.)
Ви не уявляєте, як швидко минають 25 днів, коли ти не хочеш, щоб вони пройшли.
— Йому начхати. Він тепер зневажає її. Навіть не називає її на ім'я. Просто "ця жінка".
— Це огида чи захоплення? Так називають даму, яка небайдужа.
Оком не встигнеш моргнути, а обличчя в нього вже зовсім інше – немов свої почуття він ховав дуже близько, під шкірою. Наче там, усередині, кипіла лава.
Свій головний урок я засвоїв без вчителя: зрештою, всі ми самотні й навколо нас нічого, крім холодної чорної пустелі вічності.
— Неможливо...
— Можливо, якщо ти віриш у це.
У цей час економічна криза досягла в Німеччині найбільшої гостроти, не пощадив і підприємства мого батька, який опинився у тяжкому фінансовому становищі. Я був змушений подати прохання про виділення мені державної допомоги. У травні того ж року я вступив до націонал-соціалістичної німецької робітничої партії і в СС. Я недовго роздумував над цим рішенням, оскільки цей крок видавався мені просто необхідним для подальшого отримання допомоги.