— Та звідки це ти взагалі знаєш? — стривожилася вона. — Заради Бога, тобі всього п'ятнадцять років, ти повинен… не знаю… цікавитися дівчатками, грати у відеоігри.
— Ти знаєш, що буває, коли соціопат цікавиться дівчатками?
Після серйозної травми або кризи, коли шок відступає і нерви більше не зводить, ти звикаєш до нового стану, речей, тому що знаєш, що шансів щось змінити більше не залишилося.
Не будемо боятися ненависті людей, тільки остерігатися заслужити її.
Попри традицію, я скажу, що загадав, задаючи свічку... Щоб вам у житті щастило, як мені. Щоб одного ранку ви прокинулися і сказали:«Більше бажати нічого».
— Я дав тобі шанс поставити світ на рак!
— А що я зробив?
— А ти зробив так, що світ поставив тебе раком.
Пам'ятаєте, я в машині говорив про дірку у центрі пончика? І те, що ви з Харланом зробили тієї фатальної ночі, на перший погляд, ідеально її закриває. Дірка у пончику заткнута. Потрібно подивитися уважніше. Якщо придивитися, то видно, що в центрі дірки теж є дірка. Це не дірка в пончику, а менший пончик зі своєю діркою, а наш пончик взагалі не дірявий!
У дружбі деякі речі не говорять, про них здогадуються.