— Ти ж сказав, що якщо у дружини зарплата більша — це не сім'я. Ну як же їй зізнатися!
- Ти мізки не пудрі: вона мене обдурила!
— Та ні, це непорозуміння!
- Ні, це її принципова позиція, зрозумів?
— Ні, це непорозуміння!
— Та ні! Вона цим виявила, що з неї соціальний статус людини вище, ніж його... мій особистий статус!
— Переведи...
Які можуть бути
ще питання?
Набридли всім
Ви, кровососи!
Все життя, все життя дзижчати
На тій же ноті!
Невже мало вам,
Що кров ви п'єте?
Хочете жити -
Розумніший
Себе ведіть:
Смоктайте, так і бути,
Але не свербіть!
А то, нерівна година,
Терпіння лусне.
І ваша жертва вас
якраз пригорне!
А коли з тобою весь час поводяться як із собакою, то зрештою починаєш думати, що ти собака і є.
Я просто хочу бути комусь потрібним.
Потрібним та необхідним. Мені потрібен хтось, кому я міг би віддати себе — весь свій вільний час, всю свою увагу і турботу. Хтось, залежний від мене.
Взаємна залежність.
Пропонуючи руку і серце, ви стаєте вічним донором.
Насправді — ось гасло і останнє слово сучасного світу! Дійсність у фактах, у знанні, переконаннях почуття, у висновках розуму, - у всьому і скрізь дійсність є перше і останнє слово нашого століття. Він знає, що краще на карті Африки залишити порожнє місце, ніж змусити витікати Нігер з хмар або з веселки. І скільки відважних мандрівників жертвує життям із географічного факту, аби довести його дійсність! Для нашого століття відкрити піщану пустелю, що дійсно існує, важливіше придбання, ніж вірити існуванню Ельдорадо, якого не бачили нічиї смертні очі.
Тося самолюбно закусила губу і скинула гостре дівчаче підборіддя.
— Не в речах щастя!
— Знаєш, дівчино, — примирливо сказав комендант, — без них теж нема повного щастя...
До кохання, проте, не застосовні ні вправи, ні підготовка, тут - як доля розпорядиться. Будеш тягнути - є ризик, що пропустиш, так і не спробувавши.
Зрештою, саме така людина і потрібна... Яка сама приходить, коли потрібна... Якого ніколи не треба просити...