Чарльз Діккенс. Повість про два міста
Худий початок ніколи не веде до доброго кінця.
Худий початок ніколи не веде до доброго кінця.
— Мені б знаєш, чого найбільше хотілося? — подумавши, сказав Ведмедик, Їжачку. — Мені найбільше хотілося б, щоб на кожній твоїй голці виросло по шишці.
— А що б потім виросло?
— А потім ти став би справжньою ялинкою і жив цілих сто років.
- Це добре... А як би ти зі мною розмовляв?
— Я забирався б на саму маківку і шепотів у тім'ячко.
Порада донкихотам-початківцям: для початку постарайтеся з'ясувати, що саме чекають від вас оточуючі, і тільки потім, тричі подумавши, нав'язуйте їм свою допомогу.
Подивись на себе в дзеркало і скажи: ти цього гідна. У тебе одне життя, ну так проживи його, йди за мріями. Іди з роботи, кинь школу, скажи бойфренду, що він невдаха, і просто зачини двері. Це твій час, і це твоє життя. І мрій побільше, це обходиться найдешевше, гаразд?
Я усвідомлювала кожну частинку тіла, коли він дивився на мене.
У цьому житті не важливо, як ти падаєш. Важливо, як ти підіймаєшся.
Про те, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці, знають усі. Але є ТАКІ миші, що забирають не тільки сир, а й мишоловку!
Хто думає про минуле, той має на увазі і майбутнє. Хто говорить про майбутнє, той не має права забути про минуле.
Хто не любить істину, той відвертається від неї під приводом, що вона заперечна.