— Чому мене звинувачують у їхніх маленьких грішках? Ніби я шепочу їм на вухо, змушуючи робити те, що в іншому випадку вони вважають поганим:«О! Це диявол мене примусив!». Я ніколи нікого не змушував нічого робити! Ніколи!
— Те, що трапилося з тобою, несправедливо.
- Несправедливо? Це неправомірно! Цілу вічність моє ім'я використовують як ілюстрацію для своєї порочності.
Про свої почуття скажу йому на 1 квітня. Або, блін, охрененно пожартую, або щасливою буду.
Ми завжди прагнемо кращого. Забивши два голи, зазвичай відчуваємо, що здатні на більше, що ми маємо забити третій. Це і є перфекціонізм - те, що рухає до успіху в житті.
Дурних школярок завжди спокушають гламурні солідні мужики.
Поганий вчинок тільки накочує дорогу до поганих вчинків; погані ж думки нестримно тягнуть цією дорогою.
Це жорстокий світ... і кохання не може захистити від нього. Вона може лише залікувати нанесені рани.
– Я – кретин, – пригнічено зізнався я.
- Звичайно, але навіщо так переживати? У тебе безліч інших переваг.
Я можу бути дуже хорошим другом або дуже поганим ворогом.
— Доброго ранку, — привітався Більбо. Адже ранок і справді було добрішим — сяяло сонце, на дворі зеленіла трава.
— І що це означає? Чи бажаєш ти доброго ранку мені чи хочеш сказати, що воно було добрим до моєї появи? Або натякаєш, що в тебе все гаразд і ти не проти побалакати?
— І те, й інше, і третє, — озвався Більбо.