Ренсом Ріггз. Місто пусте. Втеча з дому дивних дітей

Вона знову обняла мене, і ми довго сиділи поруч. Її голова лежала у мене на плечі, а тепле дихання лоскотало шию. Раптом мене охопило непереборне бажання заповнити всі ці невеликі проміжки між нашими тілами та злитися з нею в єдине ціле. Але тут вона  відсторонилася і поцілувала мене в лоба. Вона  вже йшла назад, повертаючись до інших, а я ніяк не міг впоратися з запамороченням. Я ще ніколи не відчував нічого подібного. У моєму серці виник і стрімко розкручувався вихор, і від цього у мене голова йшла кругом. І що далі вона  йшла, то стрімкішим ставало обертання. Здавалося, у мене в серце розмотується котушка з намотаним на неї невидимим шнуром. Цей шнур поєднував мене з Еммою і натягувався все сильніше в міру її віддалення від мене. Здавалося, відійди вона  ще трохи - шнур лусне і вб'є мене.
Я не знав, що означає цей дивний солодкий біль. Можливо, це кохання?

Докладніше

Луїза Брілі

— Ви стали відомі після ролі Моллі в«Шерлоку», яка страждає від нерозділеного кохання. Ви припускали, що серіал буде настільки популярним, коли погодилися на цю роль?
-... Мені здається, Моллі так подобається всім тому, що, тоді як Ватсон - це« глядачі», Моллі - це буквально всі жінки певного віку, що сидять у себе вдома на дивані і мріють провести рукою по кучерях Бенедикта Камбербетча. Насправді, я б робила те саме, не знімайся я в серіалі... І я також вважаю, що багато хто знає по собі, що таке агонія та приниження нерозділеного кохання... Я не вважаю, що Моллі – дурочка. Вона просто справді його дуже любить.

Докладніше