Йоганн Вольфганг фон Ґете
Є дві мирні форми насильства: закон і пристойність.
Є дві мирні форми насильства: закон і пристойність.
Мама завжди говорила, що про людину можна судити з її взуття — куди вона йде, де вона була.
У мене було багато взуття...
Краса є найвищою несправедливістю. Однією лише своєю зовнішністю люди принижують нас... Багатим може стати кожен, а ось гарним треба народитись; красу не наживеш, хоч би скільки прожив.
Ти колись думав, що таке темрява? Темрява – це коли зовсім немає світла… Для кожного з нас світло – це люди, які нас оточують. Для мене — мамо, Ірко, ти... Навіть ти, хоч ти більше схожий на браковану лампочку. І чим більше джерел цього світла гасне, тим більше людина занурюється у пітьму. І він нічого в ній не бачить... і робить що хоче, робить те, що навіть раніше соромився чи боявся робити... Ми боремося з цими людьми, у яких усередині темрява... Я ніколи не намагався їх зрозуміти, тобто не їх зрозуміти, а чому вони такі... Тепер зрозумів.
Вона ніколи не задавалася питаннями, які мучать людські пари: він любить мене? Чи любив він когось більше за мене? Він любить мене більше, ніж я його? Можливо, всі ці питання, які звертають до кохання, вимірюють його, вивчають, перевіряють, допитують, мало не в зачатку і вбивають його. Можливо, ми не здатні любити саме тому, що прагнемо бути коханими, тобто хочемо чогось (кохання) від іншого, замість того, щоб віддавати йому себе без жодної користі, задовольняючись лише його присутністю.
Тому що любити когось – це означає допомагати йому, коли він потрапив у біду, дбати про нього та говорити йому правду.
Якщо хочеш дізнатися про людину, не слухай, що про неї говорять інші. Краще послухай, що він каже про інших.
Геній - це чаклунство, а не матеріал, якщо чаклунства немає, ніяке бажання не допоможе.