Тетяна Соломатина. Подвійне дихання
Люди. Раби умовностей та стереотипів. Схильні починати нове життя у понеділок, а на нового щастя чекати неодмінно на Новий рік, а не гуляючи у дворі з собакою.
Люди. Раби умовностей та стереотипів. Схильні починати нове життя у понеділок, а на нового щастя чекати неодмінно на Новий рік, а не гуляючи у дворі з собакою.
Є люди, які вміють так природно говорити найнезвичайніші речі, пропонувати найнескромніші питання у світі, що в їхніх вустах вони анітрохи не здаються дивними і з першої хвилини знайомства мають у своєму розпорядженні всякого до такої ж відвертості.
Якби ви був єдиним чоловіком на Землі і то не в змозі були б умовити мене вийти за вас заміж!
Атеїзм потребує релігії анітрохи не менше, ніж віра.
Таким чином виключені з еліти маси будуть зведені до рівня та поведінки дресованих тварин без власної волі, легко підпорядкованих та керованих.
Безумство приїдається набагато швидше, ніж мудрість, тому всім чокнутим рано чи пізно все одно доводиться перебудовуватися.
Ти не можеш так просто втекти з міста. Потрібно зробити все як треба. Вечір прощань. Ти, я і Нью-Йорк. Ти нам винен.
Ми всі маємо бути однаковими. Чи не вільними і рівними від народження, як сказано в конституції, а просто ми всі повинні стати однаковими. Нехай люди стануть схожі один на одного як дві краплі води: тоді всі будуть щасливі, бо не буде велетнів, поряд з якими інші відчувають свою нікчемність.
…Розмовляти з вітром карамельно-приємно. Попри природну непостійність він уміє слухати — намацує невидимими руками емоції, вникає у слова, уважно відстежує інтонацію. І ще. Вітер уміє мовчати.