Вігго Мортенсен
Мені подобаються ті, хто будь-де може відчути себе як вдома.
Мені подобаються ті, хто будь-де може відчути себе як вдома.
... Тільки як людина – маю думки ; як я – я поза думками. Хто не може звільнитися від думок, той – лише людина, раб мови, цього продукту людей, цього скарбу людських думок.
Отак і відбувається, ти начебто думаєш, що людині хоч краплю доріг, а їй насправді просто треба«комусь» розповісти про свої проблеми.
Коли грань перейдено, любовний зв'язок стає таким же прозаїчним, як дружба. Полум'я обпалило їх і перекинулося на іншу частину лісу; воно залишило лише почуття відповідальності та самотності.
Не можна вимагати від бруду, щоб він не був брудом.
Ніхто не народжується знаючим. Знання надходить лише шляхом вивчення.
Минулого не повернеш, сьогодення не втримаєш, майбутнього не впізнаєш...
Ця книга створювалася нелегко — надто близькі ті події, про які в ній йдеться. Для їх осмислення та оцінки мені потрібно було включити до неї масу довідкового матеріалу, безліч документів, точних цифр та фактів. Книга розрахована не на крикливий Майдан, у ній немає сенсацій та«смажених» подробиць. Вона призначена вдумливому, цікавому читачеві, який звик у всьому розбиратися сам. І достовірної інформації для з'ясування справжнього стану справ у книзі достатньо.
І все-таки я оптиміст, я впевнений, що ця чорна смуга в історії України пройде. Неодмінно настане час оновлення. Ось тільки хотілося б, щоб це сталося якомога раніше, щоб не справдилисяслова поета: "Шкода тільки - жити в цю пору прекрасну вже не доведеться - ні мені, ні тобі"...