Друзі. Рейчел Грін
— Я ніколи не помиляюсь у таких речах!
- Та ні, того тижня ти думала, що Рос збирається тебе вбити.
— Вибач, але ж неможливо було повірити, що він розповідає таку нудну історію, просто щоб розповісти.
— Я ніколи не помиляюсь у таких речах!
- Та ні, того тижня ти думала, що Рос збирається тебе вбити.
— Вибач, але ж неможливо було повірити, що він розповідає таку нудну історію, просто щоб розповісти.
— Ти мені завжди подобався, Дон.
- І мені теж, Ті Джей. Я завжди подобався собі!
- Шефе, а як правильно називається шеф-кухар жінка? Шефіня?
— Помилка природи...
— А... ну тоді в нас у залі сидить помилка природи із сусіднього ресторану...
Ось що встиг усвідомити Том:«Не можна приписувати грандіозне космічне значення дрібним подіям земним. Збіг - нічого більшого. Лише простий збіг». Том нарешті зрозумів, що чудес не буває. Жодної долі немає, ніщо не вирішено наперед. Він це знав. Тепер він знав це точно!
Проблема в тому, що живе наш«звір» (мозок) у світі культури та суспільних відносин, а тут все навпаки: ти перемагаєш лише у тому випадку, якщо дієш із запасом і на випередження.
Ми не були створені природою для життя у культурному середовищі. Саме тому нас дресирують і виховують так, як жодній іншій тварині навіть у страшному сні не привидиться.
Ні до кого нікому ніколи
не було, немає і не буде справи.
Мчать під небом замерзлим
— Куди? Люди знають куди! -
Вогнедишні поїзди.
Ніколи, колись, колись, так,
Скоромовкою залізною, в такт
Серцебиття світу!
«Графіню, ваш Буцефал втомився, а до речі, чи не хочете ви зі мною переспати?» Культурно, образно, по-світськи.
Бідолашний, невдалий, нещасливий і хворий це той, хто часто використовує слово« завтра».