Тільки люди вірять у те, що не можна побачити чи виміряти.

У хороші новини починаєш вірити сам, лише коли поділишся ними з як мінімум дюжиною людей.

Я вірю — і віра моя підтверджена досвідом, — якщо серце людини чисте, вона завжди знайде потрібні засоби та потрібних людей для боротьби з лихом.

Я готовий вірити, але треба знати, у що!

Однак ти забуваєш, що віра не стає істиною лише тому, що хтось за неї вмирає.

... Як приклад того, що у світі немає  людей, гідних довіри. Ймовірно, відповідь моя здалася вам, що прагне вперед, у глиб світу ідей, незадовільною; здався, можливо, застарілим. Але для мене це була відповідь життя.

Що є віра, як не прийняття того, що ми лише вважаємо незмінною істиною, того, що ми просто не в змозі довести?

— Чи вірите в Бога?
- Я не вірю, я знаю.

— Ну, а ціль у тебе в житті є?
— Мета у нас, Сереженько, одна: комунізм!

Бог ніколи нічого не каже. Думаєте, ви один такий, кому він не відповідає?